Всі статті
На Берегівщині планують створити перший в Україні «Зелений маршрут»
Протипаводкові дамби, зважаючи на досить часті підтоплення нашої області – вже стали звичайною картиною для великої частини Закарпаття. Здавалося б використати їх з якоюсь іншою метою неможливо. Однак насправді ці гідротехнічні споруди вже давно несуть ще одне корисне навантаження у Європі – по ним прокладені велосипедні доріжки, якими залюбки користуються туристи і відпочиваючі. Адже дамби в основному пролягають поблизу річок, у колоритній зеленій місцевості. Можливо вже незабаром (через рік-два) такий привабливий проект використання дамб з’явиться і у нас за підтримки Закарпатського облводгоспу.
Автомобілям – стоп, зелене світло – двоногим
В тому, що він потрібен і принесе користь громаді не сумнівається експерт і ініціатор запропонованого проекту „Зелені маршрути Берегівської польдерної системи” Оксана Станкевич-Волосянчук (РМЕО «Екосфера»). Про що і розповіла на семінарі для власників садиб та підприємців у Берегівському туристично-інформаційного центрі.
Слід сказати, що експерт вже ознайомилась з досвідом сусідів – в Угорщині, де вже сам будівельний проект гідротехнічної захисної споруди передбачає викладення твердого покриття на гребені дамби. Тобто заплановано заздалегідь, що у "мирний час", коли немає паводкової ситуації, вона буде ідеальним місцем для велосипедних прогулянок. А якщо прийде «велика вода», буде зручним та безпечним шляхом для транспортування матеріалів необхідних для організації захисту. Подібні дамби з твердим покриттям угорцями вже побудовані уздовж річок Тиса та Самош. Вони є частиною так званих «зелених маршрутів» (greenways), які отримали останнім часом неабияке розповсюдження у світі, як екологічний і активний вид туризму. А подорожуючі, окрім історичних місць мають змогу також відвідати об'єкти водного господарства - греблі, насосні станції, шлюзи.
«Зелені маршрути» у Європі в першу чергу мають концепцію збереження довкілля , архітектурних пам’яток та народних ремесел. Пересуватися по ним можна пішки, або лише немоторизованими транспортними засобами (велосипедами, кіньми, по річках – на човнах). Зазвичай вони сполучають природні та культурні об'єкти, цікаві місця природи та культури. У польських Карпатах вже діє маршрут "Зелений велосипед Бещади", який став міжнародним, бо поширюється і на Словаччину. У майбутньому до нього цілком можливо приєднатися і Закарпаття. Оксана Станкевич-Волосянчук також навела як приклад проект білоруського «зеленого маршруту», який об'єднує два природних заказники і має назву «Блакитне намисто Россон». А у Південній Моравії прокладено вело маршрут «Моравські винні стежки» - 1250 км уздовж виноградників та винних підвалів.
Закарпатська Берегівщина може стати пілотним і першим проектом втілення «Зеленого маршруту» в Україні. Насамперед експертами було вивчена траса проходження меліоративних каналів на території Берегівської польдерної системи, наявність пам'ятників історико-культурної спадщини та елементів природного ландшафту. А також розроблено 10 локальних тематичних маршрутів. Всі вони мають різну специфіку – від оздоровчо-рекреаційних до історико-архітектурних.
Екомузей можна створити у кожному селі
Лейтмотивом запропонованих «Зелених маршрутів» на Закарпатті, підкреслила Оксана Станкевич-Волосянчук, є мережа каналів Берегівської польдерної системи - штучно створених водотоків, які об'єднують населені пункти, різноманітні за своєю історико-культурною спадщиною. Маршрути пролягають частково по дамбах магістральних каналів польдерної системи, а частково по районних та сільських дорогах, прокладених через населені пункти і охоплюють майже 50 % території району.
Однак на сьогодні є одна проблема - маршрутна траса мало готова для експлуатації
велосипедами, оскільки дамби не були першочергово для цього призначені. На жаль, у цілому туристична інфраструктура у цій місцевості також розвинена досить погано. Тому для облаштування маршрутів потрібно провести цілий ряд заходів - від облаштування місць для відпочинку, для розміщення наметів та розведення вогнища, створення місцевих музеїв, центрів обслуговування туристів, інформаційних табличок.
«Найбільшим нашим багатством є гостинність закарпатців, - зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук. – Однак лише однієї гостинності не достатньо. Невід’ємною частиною «зеленого маршруту» має стати екомузей – збережена місцева цікавинка або працюючі ремісничі майстерні, де можна буде побачити процес виробництва та самому взяти у ньому участь».
Для представників громад, як бажають долучитися до створення «зелених маршрутів» слід насамперед провести інвентаризацію регіональної спадщини – визначити пріоритети, які можуть зацікавити туриста. Далі зробити ілюстровану карту села, міста або району, де він буде пролягати. І нарешті найважливіше – скласти маршрут і створити екомузей. Не менш важливим є варіант подачі інформації, аби вона не була «сухою». А головне для туриста – це безпосередній контакт з об’єктами і артефактами. Адже йому все хочеться самому попробувати, відчути, стати учасником якоїсь події.
Слід сказати, що більшість сучасних туристів на Заході бажають самі організувати свій відпочинок і віддають перевагу активному туризму. Ця тенденція обов’язково прийде і до нас. Директор Берегівського інформаційно-туристичного центру Йосип Торпоі зазначив: «На даний момент у нас розвинутий так званий сільський туризм, куди входить лише ночівля, харчування та відвідування місцевих пам’яток. Екошляхи поки ще в новинку. Хоча деякі підприємці намагаються щось зробити у цьому напрямку. Наприклад, організували сплав на байдарках по Боржаві. Однак одразу виникли проблеми з МНС, прикордонниками. Адже Берегівщина – це значною мірою прикордонна територія».
Все залежить лише від ініціативи громади
Зацікавилась ідеєю створення «зелених шляхів» активіст сільського туризму з села Квасова Ірина Турані. «У нас є залишки середньовічного замку, річка, домогосподарства, які вже готові приймати гостей, розміщуємо рекламу, а справа не рухається з місця».
Чому туризм у селах не розвивається? На думку організаторів семінару – активістам насамперед слід змінювати мислення, не очікувати якихось привабливих пропозицій від влади або бізнесу. Все залежить від ініціативності мешканців, навіть однієї людини, яка здатна запалити ідеєю односільчан. А з конкретними проблемами можна звертатися і до інформаційно-туристичних центрів, де можна отримати корисну пораду.
Проект "Зелені маршрути Берегівської польдерної системи" буде фінансуватися в рамках проекту Програми Добросусідства Угорщина-Словаччина-Україна. Однак це не означає, що місцевим мешканцям слід сидіти без діла. Вони матимуть програму дій – для них розроблена брошура "Екологічний туризм: природа, історія, культура (Зелені маршрути Берегівської польдерної системи)".
Залишилося ще відкритим питання: коли ж протипаводкові дамби на Закарпатті будуть придатними для велотуристів. Як стало відомо, облводгосп незабаром планує здійснити реконструкцію дамб з метою покращення протипаводкового захисту. В той самий час гребінь споруд буде вкрито спеціальною геосіткою, яка гратиме роль твердого покриття. На жаль, використовувати асфальтове покриття (як в Угорщині) у нас не дозволяють будівельні норми. Отже, вже наступного року ми можливо вже зможемо побачити своїми очами чи вдалося реалізувати задумане на практиці.
Олександр Ворошилов
"Старий Замок"
