Варто почати нашу екскурсію з площі Героїв м. Берегова, адже, заїхавши в місто з боку Мукачева або ж Виноградова, ми потрапляємо саме сюди. Площа Героїв є центром міста, від ХІХ ст. і аж до 1942 року була головним ярмарковим майданом Берегова. На площі споруджено два паралельно розміщені і цілком тотожні торговельні будинки (торговельний дім Конта). Площа є перехрестям головних доріг з Мукачева, Виноградова, а також з Вашарошнаминя (Угорщина). На цій площі угорці встановили пам’ятник полеглим у Першій світовій війні. У червні 1945 року пам’ятник було демонтовано і на його місці зведено обеліск бійцям 138-ї стрілецької дивізії, які полягли при визволенні Берегова. Перед пам’ятником, у центрі площі, горить вічний вогонь. Площа засаджена декоративними деревами: туя, срібна липа, вишня японська, лавро-вишня тощо. У 1973 році на площі під час земельних робіт на глибині 1,5 метри відкрили масове поховання. На думку фахівців, воно відноситься до 1657 року, коли війська польського князя Любомирського спустошили і спалили місто.
|
За колишньою синагогою на вул. Сечені м. Берегова знаходиться двоповерхова будівля колишньої єврейської ритуальної лазні, побудованої в сецесійному стилі. Сьогодні в будівлі розміщений Берегівський філіал ПриватБанку Закарпаття.
Єврейська ритуальна лазня Берегсас
Однією із найгарніших будівель Берегова на площі Л. Кошута була колишня Велика синагога Берегсаса, побудована у кінці ХІХ ст. Сьогодні тут розміщено центр культури та дозвілля міста, побудований у стилі соцреалізму. Ще в 1960-х роках почали перебудовувати синагогу, а в 1976 році офіційно відкрився палац культури із залом на 600 глядачів. З боку вул. І. Сечені на стіні будівлі встановлена меморіальна дошка з надписом: „Пам’яті багатьох тисяч євреїв з Берегова та Березької жупи, яких вивезено та знищено в фашистських концентраційних таборах у 1944 році”.
У квітні 1944 року всіх осіб єврейської національності міста зігнали в місцеве гетто (цегельний завод Берегова). За деякими даними, їх нарахувалось, разом з привезеними сюди із округи, близько восьми тисяч чоловік. Усе рухоме і нерухоме їх майно було конфісковано. У травні цього ж року всіх відправлено у концентраційний табір міста Аушвіц. Переважна більшість загинула у таборі смерті, додому повернулося зовсім мало людей.
Біля палацу в 1909-1910 роках було побудовано готель „Гранд Роял Берегсас”. Сьогодні тут розмістився гуртожиток ім. Ференца Кельчеї Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II. За радянських часів тут містився берегівський історико-краєзнавчий музей та готель „Дружба” м. Берегова. На стіні будівлі встановлена пам’ятна дошка угорському письменнику Жіґмонду Моріцу.
Навпроти берегівської реформатської церкви знаходиться Палац колишнього комітатського суду "Берег медє", який був споруджений в 1908–1909 роках за проектами архітектора Ференца Яблонського. З 1944 до 1971 року. в будинку була розміщена військова казарма м. Берегова, а з 1971 по 2001 рр. – завод точної механіки, про що свідчить дошка на стіні будівлі. Сьогодні тут – Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II. Меморіальні дошки присвячені будівельникам комітатського суду та видатному діячу угорської революції і визвольної війни 1848–1849 рр. Лайошу Кошуту.
У центрі площі розташована реформатська церква м. Берегова. Церкву почали споруджувати в 1775 році. У 1897 році провели реконструкцію старого храму та дзвіниці. В 1918 році під час чеської окупації церква згоріла. В 1922 році церкву вдалося відбудувати. Замість згорілого органа єгердорфська фірма „Ріґер” побудувала новий, діючий і нині орган. Посвячення відбулося у 1929 році.
На зовнішніх стінах церкви відкриті три меморіальні дошки, присвячені пам’яті трансільванського єпископа Іштвана Ґелеї Катона і батька Берегівської реформації Балажа Радана, а також до 1100-ліття здобуття угорцями Вітчизни у 895 році (угор. – Гонфоґлолаш). На внутрішніх стінах при вході до церкви відкриті також меморіальні дошки закарпатським жертвам сталінського терору та священикам, які віддали за віру своє життя.

На площі Ф. Ракоці II м. Берегова з лівого боку розташована будівля колишнього панського казино Березького комітату. Казино було побудовано в 1912 році в сецесійному стилі за проектом Дюли Бешенського (сьогодні тут розташований готель-ресторан „Золота пава” м. Берегова). Казино було центром культурного та громадського життя Березького комітату. На стіні будівлі встановлено меморіальні дошки, які засвідчують перебування в нашому місті угорського графа Іштвана Сечені (30 липня 1846 р.) та угорського письменника Ференца Мори (21 листопада 1927 р.). Перед будинком знаходиться також бронзова скульптура видатного угорського поета Шандора Петефі.

Навпроти Берегівської районної державної адміністрації на вул. Мукачівській знаходиться колишня будівля управління Березького комітату Австро-Угорщини (угор. – Vаrmegyehаza). Тепер тут розміщено Берегівський медичний коледж. Раніше зведений адміністративний будинок 18 березня 1880 року знищила пожежа. Угорський уряд допоміг місту у відбудові комітатського управління довгостроковим кредитом. Дата закінчення будівельних робіт невідома, але очевидно спорудження тривало не менше 10 років. Будинок управління Березького комітату – надзвичайно цікава споруда з простим, але гарним фасадом. На другому поверсі дев’ять монументальних пілонів виділяють центральну частину. Він складається з двох крил, спрямованих на подвір’я. На фасаді будинку відкриті меморіальні дошки на честь відомого історика-археолога Тиводора Легоцького та колишнього жупана Березького комітату, депутата Національних зборів Угорщини – Магошліґеті-Гоґоро Віктора (1848–1923).
На площі Героїв м. Берегова розташований також триповерховий палац Конта, побудований на початку ХХ ст. за проектом архітектора, письменника Томаша Мігая. На розі будівлі встановили погруддя угорському письменнику – Дюлі Ійєшу.
В 1973 - на площади Героев во время земляных работ на глубине 1,5 м открыто массовое захоронение. По мнению специалистов, оно относится к 1657 г., когда войска польского князя Любомирского опустошили и сожгли город Берегово.
В кінці XVII ст. на перехресті площі Героїв та вул. Мукачівської м. Берегова звели готель „Орослан” (угор. – „Лев”) у стилі бароко, сьогодні тут розміщено Берегівський угорський національний театр імені Дюли Ійєша. На будівлі знаходяться меморіальні дошки, які засвідчують перебування у місті видатних угорських письменників: Ференца Казінці (20–23 серпня 1800 р.) та Шандора Петефі (12–13 липня 1847 р.).
Позаду костьолу знаходиться колишній графський двір Ґабора Бетлена м. Берегово – ансамбль споруд 17 ст. Одноповерхову будівлю прикрашають шість колон у стилі епохи Відродження. Підвал під основною спорудою зберіг свою початкову готичну стелю. Очевидно, він є залишком розташованого тут раніше монастиря. На фасаді будівлі зберігся надпис „Бетлен, 1629”. В будівлі розміщені Берегівський професійний ліцей сфери послуг та краєзнавчий музей Берегівського району. У виставкових залах дотримано хронологічний принцип розміщення експонатів. Перший зал присвячений найдавнішій історії. Гордістю музею є такі рідкісні експонати, як фрагмент зубів мамонта, знаряддя праці найдавнішої людини епохи палеоліту та предмети побуту бронзового віку. Особливо цікавими є експонати римського періоду історії нашого краю – це фрагменти печі для випалювання керамічних виробів, форми для виготовлення металевих предметів. Закарпатська обласна геологорозвідувальна експедиція, що знаходиться в м. Берегово надала музею зразки мінералів, рудних порід золото-поліметалевого родовища Берегівського горбогір’я, що складають основу геологічної експозиції. Значною за кількістю експонатів є колекція, що знайомить відвідувачів музею з історією Берегова за часів Першої світової війни та 30-х років 20-го століття. Поповнює колекцію музею його засновник, директор Іван Шепа, який колекціонує старовинні чавунні печі. Один із залів музею прикрашають 35 живописних полотен Берегівського митця Йожефа Гарані, подаровані автором рідному місту. Не менший мистецький інтерес викликають 174 пам’ятні знаки та медалі відомої берегівської художниці та кераміста Ганни Горват. На стіні будівлі меморіальні дошки трансільванських князів (королів Угорщини) Ґабора Бетлена та Ференца Ракоці II-го і його помічника Келемена Мікеша.
|
|